ГАСЛА ЗМІНЮЮТЬСЯ

    Я не називаю президента Порошенка злодієм. За руку в своїй кишені я його не зловив. Я не називаю прем’єра Яценюка і спікера Гройсмана злодіями. Їх я теж за руку не зловив. Я лише стверджую, що в будь-якій країні світу добробут та життя народу залежать від дій влади. І Україна  -   не виняток. Тут варто акцентувати увагу на трьох речах. Перша. Залишаючись незмінною в абсолютних числах, пенсія і заробітна плата українців за роки правління цих «реформаторів» та «борців з корупцією» втратила свою купівельну спроможність щонайменше на дві третини. Ми, українці, за два останні роки стали втричі біднішими. Друга. Триразове зубожіння людей та приниження владою людської гідності я розцінюю як продовження політики геноциду, розпочатої з мовчазної згоди народу «папєрєдніками»  нинішньої влади. Це - тяжкий злочин держави проти її громадян. Третя. Керівники такої держави, а якщо називати речі своїми іменами, то - організованого злочинного угрупування, використовуючи високі державні посади для власного надмірного збагачення за рахунок народу, повинні нести персональну відповідальність за наслідки своєї діяльності згідно Закону.

   Гасло «Банду геть!» вже втратило свою актуальність. Наше життя – невтомний вчитель. Воно наполегливо вчить своїх учнів завжди доводити розпочаті справи до кінця. Шкода тільки, що не всі хочуть і вміють вчитись.  На свій черговий Майдан, разом з мільйонами таких же принижених і пограбованих власною «державою» українців, я піду зовсім під іншими гаслами. Слава Україні!