Пригадуючи слова відомого філософа про стосунки між освітою та пропагандою,
я впіймав себе на думці, що реальне життя суттєво відрізняється від казкового.
Під час проходження мною строкової служби в армії, щоденний перегляд телевізійних
новин та недільної передачі «Служу Радянському Союзу» був обов’язковим. З тих
днів залишилася звичка до щоденного перегляду теленовин. Потім щоденна звичка
переросла в залежність. Як же можна жити без новин! Далі більше… Так
продовжувалось десятиліттями. Коли майже на всіх телеканалах новини стали
такими, що моя поведінка, після їх перегляду, стала викликати подив у моїх
знайомих, я задумався. Виявляється, якщо навколишнє і власне життя сприймати
своїми очима, язиком і іншими органами почуттів, це одне життя і один світ.
Якщо про це ж саме життя дізнаватись з екранів телевізорів, воно сприймається
зовсім по іншому. Як людині довірливій, мені довелось дуже непросто пережити
своє відкриття.
Немає коментарів:
Дописати коментар